Собі на тридцятиріччя
I
Коли падають зорі —
бува, страшно,
бува, незрозуміло, —
біжиш до вікна,
як очманілий —
чи ж не привиділося?
Та ні, не привиділося,
і бажання одне —
автоматичне,
за звичкою.
Read more…
